КОБАКИ

КОБАКАМ 561!

День села є найважливішим святом для його жителів. Це саме та подія, коли кілька століть тому про нього заговорили, а в давніх писемних джерелах з'явилася перша згадка про поселення. У працях історика І.Крип'якевича про наше село Кобаки, тоді ще Здвижин (до 1620 – ого року)  вона датується 1450 – им роком.  Цю та іншу цікаву інформацію ми можемо довідатись в Інтернеті, завітавши на сайт нашого села й погортавши сторінки цінної писемної пам'ятки Кобак – книги «Здвиженський храм» автора – упорядника Марії Іванівни Равшер. Там матимемо змогу відшукати економіко – географічний нарис, тривожні роки в історії, долі відомих вихідців та простих людей… Кобаки  росли і розвивалися, у них жили і продовжують жити талановиті та працьовиті люди ось уже протягом 561-ого року. У першу неділю після величного свята Воздвиження Чесного Хреста кобаківчани святкують своє День народження.

Тому цю дату оминути не змогли. 2 жовтня у сільському БК творчим колективом був організований концерт. Він складався із трьох  «сторінок», які гармонійно злилися в одне ціле.

Розпочався концерт із благословення присутніх настоятелем Храму Воздвиження Чесного Хреста отцем Іваном.

Після цього ведуча першої частини, наша односельчанка, вчитель світової літератури Рожнівського НВК Сукновська Л.Д. згадала людей, які прославили наш край у літературі, освіті; тих, які зараз працюють за кордоном, обрамувавши свої слова влучною фразою: «Нашого цвіту по всьому світу», багатодітних родин. «Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього!» - писав поет Максим Рильський. Тому в знак вшанування минулих і болючих років до пам'ятника видатного  політичного діяча Созонта Букатчука та загиблим односельчанам  у Другій світовій кращими учнями школи було понесено квіти. Далі привітальне слово було передане голові села Кисилиці О.Ф. та директору школи Шутці А.В., які побажали: «Нехай наше село процвітає!»

 Настав час і мікрофон  для виконання дуже трепетного завдання було передано Яремій М.М. В минулому ця жінка -  секретар сільської ради, а сьогодні на святі - весільний тамада. Важливість її місії полягала в тому, що в цей осінній час 50 – річчя спільного життя святкували вісім пар. На обряд «золотого весілля» погодилася половина сімей. Під урочистий марш Мендельсона вони вийшли на сцену і наче вперше стали на весільний рушник, поклали свої підписи у реєстровій книзі шлюбів.

А також отримали побажання, подяку та подарунки від своїх дітей, онуків, очільника села. «Гірко!» кричали і наймолодшій парі, яка зіграла весілля тиждень тому. Після зворушливої миті та сліз щастя естафету підхопив народний артист України В.Данилюк, потішивши зал добре знайомими піснями 90-их та сучасними композиціями.

 Під час свого виступу співак запросив на сцену малечу, яка за його спиною почала кружляти не на жарт. Керівництво села не оминуло тих, які зробили значний внесок у Кобаки, та відзначило цих людей заслуженими нагородами. Композиції «Пісня про Кобаки», «Летять невблаганно роки за роками», «Ой ти, нічка-чарівниця» і «Мамина коса» виконував ансамбль «Любисток». Вони зуміли передати автентичність і заставили гостей задуматися про швидкоплинність життя, його головні речі.

       Цим завершилася перша сторінка нашого концерту і слово було передано педагогу-організатору Гулян Л.Т., яка привітала усіх вчителів із професійним святом: тих, які працюють у школі, тих, які пішли на заслужений відпочинок і тих, які за обставинами не вчителюють у нас, але є односельчанами.

Не можна оминути того, що присутніми було пом'януто освітян, які відійшли в небуття…У пам'ять про них Шулепою Г.Ф. була виконана пісня «Свіча»…

Як відомо, діти вчителів переважно також пов'язують свою долю із школою. У наших Кобаках  це «ремесло» передавалося із покоління в покоління чотирьом династіям.

 Вони також прийняли привітання від голови села. У подарунок, зазвучала пісня «Вчителю рідний» у виконанні Негрук С.  Далі один за одним на клубну сцену виходили учасники: Божак Н., який читав гумореску, Мицкан Д., якою була виконана пісня про школу. Далі молодше покоління вчителів вітала старша група танцювального гуртка «Вишиванка» з композицією «Попурі», яка розігрівала зал під ритми 80-90 – х років. Поринути у романтику змусив танець другокласників «Під небом Парижу». Тут були і парасольки – символ дощу у столиці кохання, і галантність кавалерів, і вуалі дівчаток – все так, як у Франції! Завершилася друга сторінка піснею В.Кабин «Кароока Україна».

А третя частинка, хазяйкою якої була юна Іванна Стеф'юк, продемонструвала молоді таланти наших Кобак. Програма цієї частини була доволі різноманітною. Особливо тому, що до нас завітали гості – лауреатка багатьох музичних конкурсів Діана Смадич із селища Рожнова, яка заспівала пісню із репертуару Ніни Матвієнко та вокальний квартет «Едельвейс» із села Вербовця, який виконував народні пісні.

Далі естафету підхопили Будз В. та Будз Л., із уст яких лунали гуморески, Ірина Букатчук та автор цих рядків, які декламували «Баладу про лебедів» та уривок із оповідання Калини Ватаманюк «Марія». А гурт «Step up» зумів подарувати справжній драйв і зарядити нестримною енергією увесь зал.

Після завершення нашого свята на всіх бажаючих чекала така ж запальна дискотека.  

І справді, концерт зумів подарувати відчуття гордості за своє село, частинку культури нашого поселення, потішити молодими обдаруваннями Кобак – села буйного та, водночас, такого загадкового…

Юлія Девда, учениця 11 – Б класу

Кобаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів